Сайт професора кафедри, д.філос.н. Геннадія Москалика
Головна » 2015 » Березень » 29 » Думки та роздуми - 3
18:19
Думки та роздуми - 3

Шановний колего-філософе!

Дуже часто, у ситуаціях тривоги чи тяжких розумів, у години, коли тебе перевіряє життя на міцність, коли треба прийняти рішення, на думку приходять слова великого китайського мудреця Лао-цзи: "Велич людини у спокої, а спокій - у терпеливості й повільності". Геніально, чи не правда?! А нещодавно натрапив на схожу думку.

Давайте обговоримо: 

1. Чи завжди треба стримувати емоції?

2. Якою повинна бути людина, щоб стримати емоції?

 

 

 

Переглядів: 1370 | Додав: Геннадій | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 381 2 3 4 »
0
38 Терещенко Тетяна   [Матеріал]
Стримувати себе від переживанння тих чи інших емоцій не потрібно. Емоції - це те, що робить нас людьми. Використовувати емоції треба з розумом, щоб вони не зруйнували те, до чого ви йшли так довго. Люди, які вміють контролювати свої емоції весь час намагаються зберігати баланс, уникати дисгармонії своєї душі. Замість того, щоб марно відреагувати на ситуацію, подумайте про те, як можна її вирішити.Тому треба бути толерантною людиною. Толерантна людина включає: терпіння, вміння володіти собою, довіру, чуткість, здатність до співпереживання, поблажливість, прихильність до інших, почуття гумору, доброзичливість, гуманізм. Людина, що не вміє керувати своїми емоціями є емоційно незрілою. В міру своєї незрілості кожен з нас повинен навчитися емоційної інтелігентності. Насамперед треба пізнати себе, повністю розуміти різницю між "Я відчуваю" і "Я думаю", контролювати те, що відчуваєш. Толерантність у відношеннях з людьми, які відрізняються від нас своїми переконаннями і звичками, вимагає розуміння того, що істина не може бути простою. Вона - багатолика. Часто існують інші погляди, здатні пролити світло на ту або іншу сторону.
"Мовчання - щит від багатьох бід, а балаканина завжди на шкоду. Язик у людини малий, але скільки він життів зламав." Тому, притримуючи свої емоції, слід слідкувати за тим, що говориш і як говориш.
Розум і почуття лежать в основі нашого існування. Чим більш стає зрілою людина, тим більше вона розуміє необхідність урівноваження їх з метою досягнення внутрішньої гармонії самого себе та гармонії з іншими.
Спокій - важлива складова успіху. Без нього неможливо продуктивно мислити, діяти та спілкуватися з людьми. Спокій душі дозволяє розуму володіти над почуттями.

0
37 irinochka12pilipenko   [Матеріал]
Пилипенко І.О.
Чому не можна стримувати свої емоції?

Іноді нам треба повчитися у дітей. У їх вмінні проявляти свої почуття та емоції. Якщо пригостити малюка чимось, що йому не подобається, він не скаже: “Ой, як смачно!” — лише з метою, аби догодити вам. Скоріше ви почуєте “не буду”, “не смачно” або ще щось не надто приємне. В той же час, якщо дитина вас любить, то вона не боїться сказати “Я тебе люблю”.

Іноді ми відчуваємо роздратування. Іноді ми відчуваємо злість. Іноді нам сумно. Важливо розуміти, що негативні емоції насправді також важливі, і показувати їх важливо. Сказати один раз “Мені не приємно це чути” на недоречний жарт краще, ніж терпіти декілька таких жартів допоки не лусне ваш терпець.

Вміння відчувати, коли варто висловити свою думку, а коли не треба втручатись у розмову – це одна з найважливіших навичок, якою слід досконало оволодіти. Звісно, не варто вдаватись у крайнощі та постійно мовчати, або навпаки, озвучувати усе, що спадає вам на думку. Такі дії також ні до чого доброго не призведуть.

Вираження емоцій — це не завжди про негатив. Скільки разів ви стримували себе, аби не посміхатися на вулиці, коли згадали щось смішне? 

Виражаючи емоції, ми ніби спускаємо напругу, випускаємо у світ все те, що накопичується у нас. Це як видих після довгої затримки дихання. Емоції стримувати не можна. Але і в той же час їх треба контролювати. Вміння не доводити себе до абсолютної злості чи ненависті — це вміння, котре ставить людину на шлях до щастя у цілісному його вигляді.

0
36 Марина Ляхова   [Матеріал]
Багато людей вважає, що негативні емоції повинні мати вихід. Та якщо людина нестримана, постійно зривається і кричить, то спокійнішою вона від цього не стає. Але і недобре коли ми свої негативні емоції заганяємо всередину і стримуємо. На мою думку, їх просто потрібно вчитись контролювати. Для початку треба визначити причину поганого настрою і спробувати себе самого заспокоїти – зробити кілька глибоких вдихів, порахувати до 10, відволіктись і потім скласти покроковий план вирішення проблеми. Якщо емоції виникли від образи, то потрібно намагатись не злитись на кривдника. Однозначно свою думку та інтереси треба відстоювати. Але набагато легше це зробити, якщо бути спокійним і врівноваженим.
Інша справа – позитивні емоції. Вони проявляються коли люди радіють, люблять, отримують задоволення від улюбленої справи. Такі емоції стримувати не варто. Адже з радісною і щасливою людиною приємно спілкуватись, а позитивний прояв емоцій приносить користь здоров’ю.

0
35 Карповець Світлана   [Матеріал]
Я вважаю,що життя людини неможливе без емоцій. У сучасному темпі життя необхідно насамперед, не стримувати емоції, а навчитися їх контролювати. Ключ до контролю емоцій та розуміння лежить в їх усвідомленні. Варто навчитися відсторонено фіксувати розумом появу тих чи інших емоцій і давати собі звіт у цьому. Якщо, наприклад, я розсердилася на когось через нісенітницю і, будучи не в силах впоратися зі злістю, накричала на цю людину, але після цього усвідомлюю, що злилася через дрібниці, то тоді, я вважаю, що зробила один рішучий крок назустріч контролю своїх емоцій навіть якщо у мене не вийшло зупинити злість.
Хоч я і піддалася поганому почуттю, все ж таки зловила себе на тому, що сталося. Я зрозуміла це і беру відповідальність за появу цього почуття на себе, замість того щоб звалити на іншу людину, Я не буду заглиблюватися у обставини, що породили в мені це почуття.
Усвідомленість і тверезий підхід до аналізу своїх відчуттів - важливі речі, але їх для управління емоціями не достатньо. Тут треба зайнятися своєю силою волі. Можна скористатися вправою «Навпаки».
Якщо розсердилася на людину – посміхнись і скажи що-небудь привітне замість того, щоб сказати якусь гидоту.Якщо здолали лінь і смуток і не хочеться нічого робити в таких станах, то йди, та що-небудь зроби, спечи пиріг, наприклад.Якщо розпирають емоції і не терпиться комусь виговоритися - не роби цього!
А якщо неможливо зробити щось протилежне або не дозволяють обставини, то просто ігноруй цей подразник, веди себе так, ніби його немає.
Це відмінна вправа і якщо ви будете її виконувати, то скоро навчитеся контролювати свої емоції. Це тренує силу волі, вміння керувати своїм розумом.

0
34 Носенко Тетяна   [Матеріал]
Чи доцільно стримувати емоції? Людина, що не дозволяє своїм емоціям проявитися - на мою думку, сором'язлива і невпевнена в собі. Емоції викликаються почуттями і їх прийняття - це пізнання своїх різних граней, як особистості. Так, певно, емоції можуть мати як позитивний, так і негативний характер. Але, якщо негативна емоція виникла і ми нічого не робимо з цим, а тільки стримуємо її, залишаючи всередині, як в консервний банці, нічого корисного з цього не вийде. Нікуди не діваючись, вона немов отрута підриває самопочуття людини, її психічний стан. Таким чином, якщо ми щодня самостійно отруюємо себе, не дивно, що це може привести до депресій чи агресивної поведінки. І так буває, що людина накопичує негатив із метою запобігання погіршення відносин, а як результат: або винищує себе, або зривається і може наробити ще більшої біди. Що ж робити? Треба запитати себе чому я це відчуваю? Чого мене може навчити ситуація, яка зі мною сталася? Як конструктивно я можу позбавитися негативу? І ні в якому разі не замовчувати, не закриватися в собі, не варитися в отруті.
Виховані люди завжди знайдуть спільну мову, задля врегулювання конфлікту. Дуже важливо пам'ятати, що кожна людина - господар свого настрою та емоцій, а не навпаки. Поважаючи себе, ми не замовчуємо образи, незручності або непорозуміння. Водночас поважаючи співрозмовника, опонента, ми висловлюємо культурно, спокійно у згоді зі своїми почуттями.
Кожна людина - унікальна особистість, яка має право на оригінальну точку зору, приватне сприйняття ситуації і власні емоції. В соціумі ми постійно взаємодіємо один з одним, не здогадуючись, які реакції виникають в серцях і думках людей на наші поступки. Вірний своєчасний прояв емоцій допомагає самореалізації людини, як особистості, не порушуючи соціальних норм, допомагає не зменшити цінність кожної людини в спільноті. Таким чином ми маємо змогу розвитку кожного окремо і всіх разом. Звісно, допоможе нам в цьому щирий прояв позитивних емоцій, коли ми радіємо один за одного, оцінюємо чужі досягнення і відкрито висловлюємо почуття.

0
33 Маслій Віра ( 05.05.2020)   [Матеріал]
Емоції - це психічний стан кожної людини, при якому вона виражає своє ставлення до навколишнього середовища.Емоції є позитивні і негативні. І ті й інші, на мою думку, допомагають людині у будь-яких життєвих ситуаціях. Емоції є невід"ємною нашого життя, це наші вірні друзі, варто лише навчитися їх правильно розуміти, навчитися керувати ними, застосовувати у різних ситуаціях. Іноді негативні емоції діють на людину не менш позитивно, ніж позитивні емоції. До прикладу, страх, тривога - мобілізують людину, коли вона відчуває загрозу життю, здоров"ю, добробуту, стосункам тощо, застерігають нас від потрапляння у небезпечну чи неприємну ситуацію. Але, звичайно, найбільш позитивно впливають позитивні емоції, що надають людині сил, натхнення, бажання творити, перемагати, досягати своєї мети. А чи потрібно стримувати емоції? На мою думку не треба стримувати позитивні емоції, але іноді, вони не будуть зрозумілі оточуючим. А негативні емоції, що ми стримуємо, мають руйнівну силу, направлену всередину нашого організму, що веде до розладів фізичного і психічного здоров"я. Тому найкращий варіант - навчитися трансформувати свої емоції в позитив. І тоді, навіть сильний стрес і неприємні обставини не зможуть вивести нас із душевної рівноваги, зіпсувати настрій. А гарний настрій, позитивна атмосфера навколо - необхідні кожній людині і ЗАВЖДИ!

0
32 Геращенко Тетяна 29.04.2020р.   [Матеріал]
Емоції людини проявляються у психічних станах та процесах людини. Емоція- як відповідь на подразник. Вони можуть відігравати як позитивну роль в житті ,так і негативну. Якщо вважати ,що це відповідь на подразнення, то завдяки емоції розвивається інтуіція людини. На основі емоцій розвиваються почуття до когось або чого, якоїсь діяльності. З роками до емоцій підключаються вольові процеси і людина починає приховувати емоції, або менш яскраво виражати їх. Відсутність емоцій ,напевно, провокують відстність інтересів до діяльності. Дуже часто можна спостерігати, що у депресивної людини, пригніченої,виснаженої людини емоції не виражені, відсутній інтерес до навколишнього світу, оточуючих. За допомогою емоцій людина не лише сприймає навколишні предмети і явища - у неї формується певне ставлення до них. Спілкування з іншими людьми, природа ,твори мистецтва, наука, власна праця - все це викликає у неї різні переживання: любов, радість,повагу,захоплення, страх,горе, гнів. Без емоцій неможлива цілеспрямована діяльність людини. Ще давній філософ Спіноза звернув увагу на те, що емоції "...збільшують або зменшують здатність самого тіла до дії". Але емоції потребують великої затрати енергіїу людини. Тому час від часу потрібно стимулювати емоції людини, особливо позитивні.
Емоції притаманні як тваринам ,так і людині. Але, на відміну від тварин, виникнення емоцій у людини переважно пов`язане з дією соціальних факторів. Найважливішим "розпорядником" емоційних компонентів складних форм поведінки людей є кора великих півкуль. Тобто є люди із сильною нервовою системою (вони менш вразливі, менш емоційні), слабкою нервовою системою( вони більш емоційні та більш вразливі). Життя людини без емоцій не можливе.Нормальне життя повинно бути емоційно насиченим з переживанням позитивних емоцій. Бурхливі емоції , особливо негативні, призводять до розвитку психічних і соматичних хвороб людини. Тому необхідно попереджувати їх розвиток. Це досягається за допомогою волі. Не потрібно забувати про емоційне виховання, щоб утримувати в нормі емоційне здоров`я. З роками та досвідом людина вчиться свідомо керувати емоціями. Ми можемо стримувати свої емоції, свої виразні рухи, "не давати волі відчуттям". Уміння володіти собою в різних ситуаціях, виховання та самовиховання - то є ознакою високої культури людини.

0
31 ПРОЦЕНКО НІНА ІВАНІВНА   [Матеріал]
Про емоційний інтелект зараз говорять багато. І це не дивно, адже емоції мають велику силу, здатну як допомогти, так і нашкодити людині. Психологи кажуть, що поганих емоцій не буває, просто людина не правильно реагує на ту чи іншу ситуацію.
З дитинства говорять, що крик і плач нічого не вирішують, тому не варто проявляти ці емоції. Але, насправді, щоб відпустити ситуацію – необхідно прожити цю емоцію. А заперечення будь-яких емоцій, навпаки, може увігнати людину в ще більший смуток і навіть депресію.
Багато думок і емоцій виникають в нашій голові блискавично, як реакція на що-небудь. Важливо навчитися брати невелику паузу, щоб подивитися на ситуацію з боку і проаналізувати, чому вона викликає у вас такі почуття.
Часто, імпульсивно проявляючи свої емоції, людина починає їх аналізувати і звинувачувати себе в неправильній поведінці. Щоб цього уникнути, важливо навчитися керувати своїми емоціями, роблячи паузи і аналізуючи. Але не варто займатися самобичуванням, це тільки ще більше вас заплутає і зажене в глухий кут.Підтримуючи свою емоційну рівновагу, людина стає більш продуктивною, креативною і щасливою.Вона точно знає, що відчуває,і не дає почуттям брати над собою верх. Керуючи емоціями,ми зможемо ставити перед собою цілі і досягати їх, станемо більш стійкими, підготовленими для побудови більш здорових відносин.Для цього знадобляться рішучість і цілеспрямованість.Кращий спосіб навчитися контролювати свої емоції - це прийняти і зрозуміти їх. А для цього необхідно почати ретельно за ними стежити,запитувати себе, що ви відчуваєте.Чим точніше ваше визначення,тим простіше буде зрозуміти емоцію.І якщо в людини всі емоції під контролем,то це людина з високим рівнем розвитку і виховання.

0
30 Желудкова Альона Михайлівна   [Матеріал]
Желудкова Альона Михайлівна.
Я хотіла зазначити наступне: емоції, на мою думку, це як відзеркалення особистих реакцій на виклики зовнішнього середовища та внутрішніх пристрастей. Емоції обов΄язково суб΄єктивні, вони є власним продуктом особистості і тим дорогоцінні. Вони необхідні, вони рятують, вони допомогають, можуть бути і шкідливими, як все надмірне або несвоєчасне. Чи варто їх стримувати ? Можливо. Але як? Є звичайно засоби та механізми: «рожеві окуляри», самовмовляння, самоізоляція, певна внутрішня дисципліна, навіть найважча практика – контроль думок.
Але людина , як зазначається – високоорганізована істота.
Психотипів існує багато, кожна людина унікальна та особлива.
Стриманість звичайно необхідна, тому що людські суб΄єктивні емоціональні реакції, можуть бути шкідливими для самого суб΄єкта. Найвищий емоційний рівень для людини – це почуття, важається, що і стосується це тільки людини. Тоді виникає питання - обмеження, стримання почуттів – це втрата людських природних привілеїв. Або виконання високої місії. Таким чином бути чи не бути «обраною» людина вирішує самостійно - і механізмом є емоційна стриманість.
До того ж, вважаю, що емоційна стриманість на є емоційною бідністю.
Людина власними зусиллями здатна концентрувати емоції та отримувати потужні вольові енергетичні концентрації.

0
29 Плужник Світлана   [Матеріал]
Цитати з книг Павла Загребельного
Велич людини-у спокої, а спокій-у терпеливості й повільності. Без зволікань слід розправлятися тільки з ворогами. Вершина радості існування - любов. Вісті - це теж товар. Їх можна пускати в обіг одразу, іноді доводиться складати в караван-сараях до слушної нагоди, але нехтувати ними справжній купець ніколи не стане. Влада - це не одні лише виваты та молодечество і розмахування шаблею. Це насамперед чорна робота, страшна і нескінченна. Взагалі коли ти стоїш, а твій супротивник сидить, то вже цим ваші ролі визначено наперед: той, хто сидить, звинувачує, хто стоїть-виправдовується. Час - це всевладний творець справ великих і видатних людей. Всяка птиця через мови гине. Геній, як істина, сильніше деспотів.
Поки маємо на що чекати, відчуваємо рух у житті, знаємо, чим воно наповнене. Ми не можемо прискорити жодну з важливих життєвих подій, та це й не потрібно. Але можемо пізнати сенс чекання, навчитися сприймати його спокійно – як спокійно сприймаємо настання ночі чи початок нового дня."
Чекання завжди має сенс, навіть якщо нам здається навпаки чи якщо ми цього сенсу не розуміємо. І радісне очікування, і болісне чекання – частина Промислу щодо нас. А радісне – іще й особливий дар. І кожен випадок очікування виявляється вихованням терпіння в нас, вагомим інструментом, без якого ми нетерпляче вимагали б, щоб усе, чого хочемо, одразу нам давалося, і обурювались би щоразу, коли щось діється занадто повільно. Ми забували б, що й на нас не раз довго чекають, а ми не відгукуємося, бо в своєму егоїзмі не чуємо.

Плужник Світлана

1-10 11-20 21-30 31-38
Ім`я *:
Email *:
Код *: