Персональний сайт Геннадія Москалика

Думки та роздуми - 10

Геннадій — Mon, 30 Mar 2015 18:36:55 GMT

Філософе!

Часто думаю, аналізуючи вчинки багатьох людей, що ними керувало? Навіщо так чинити?

Причиною багатьох життєвих проблем виступає елементарна побутова ЗАЗДРІСТЬ.

Іноді розповідають анекдоти про нашу ментальну хворобу заздрості - "жабу". Чомусь та жаба давить... Але, мабуть Бог нам послав це випробування (бути цькованими заздрістю людською) для того, щоб ми мали якийсь "життєвий фільтр", "життєву мудрість", якої не навчить нас жоден педагог.

Цей урок вчить нас бачити друзів крізь призму випробувань заздрістю людською...

Тож, думайте, міркуйте!

Думки та роздуми - 9

Геннадій — Mon, 30 Mar 2015 18:27:17 GMT

Шановний читаче!

Яка твоя думка щодо наступних слів? Чи актуальні вони? Можливо є приклади із життя?

Прокоментуй!

Думки та роздуми - 8

Геннадій — Sun, 29 Mar 2015 18:52:00 GMT

Філософе!

Що таке "щастя"? Одвічне питання людського буття. Проблемний напрямок філософії.

Чи можна бути щасливим?

Хто може бути щасливим?

Думки та роздуми - 7

Геннадій — Sun, 29 Mar 2015 18:45:28 GMT

Шановні колеги!

Думка, яку ми сьогодні обговоримо, стосується кожного з нас. Кожен із нас несе на собі мішок із досвідом. Але парадокс у тому, що чим більший той мішок, тим легше крокувати по життю. Здається, що нові шляхи - то вже пройдені раніше стежки. Просто якесь дежавю.

Вікіпедія це явище пояснює так:

Дежавю́ (фр. déjà vu, МФА (фр.): [deʒa vy] (i) — «уже виденное») — психическое состояние, при котором человек ощущает, что он когда-то уже был в подобной ситуации^[1], однако это чувство не связывается с конкретным моментом прошлого, а относится к прошлому в общем.

Термин впервые использован психологом Эмилем Буараком (фр.)русск. (1851—1917) в книге «Будущее психических наук» (фр. L’Avenir des sciences psychiques).

А як поясните цю фразу Ви?

Думки та роздуми - 6

Геннадій — Sun, 29 Mar 2015 18:35:59 GMT

Шановний читаче!

Світ має безліч розумних і не дуже, повчальних і веселих притч. Причому кожен народ створив свої, колоритні, ментальні, яскраві притчі. Це тема окремої розмови. А зараз запрошую перглянути притчу "Про образу".

Позбавляйтеся зайвого.

Коментуйте, вступайте в дискусію, оцініть притчу.

Мудрость не имеет начала и не имеет конца. Она меняет нашу жизнь в лучшую сторону, если мы умеем её принять и понять…

Ученик спросил учителя:

— Ты такой мудрый. Ты всегда в хорошем настроении, никогда не злишься. Помоги и мне быть таким.
Учитель согласился и попросил ученика принести картофель и прозрачный пакет.

— Если ты на кого-нибудь разозлишься и затаишь обиду, — сказал учитель, — то возьми этот картофель. С одной его стороны напиши своё имя, с другой имя человека, с которым произошёл конфликт, и положи этот картофель в пакет.

— И это всё? — недоумённо спросил ученик.
— Нет, — ответил учитель. Ты должен всегда этот мешок носить с собой. И каждый раз, когда на кого-нибудь обидишься, добавлять в него картофель. Ученик согласился.

Прошло какое-то время. Пакет ученика пополнился ещё несколькими картошинами и стал уже достаточно тяжёлым. Его очень неудобно было всегда носить с собой. К тому же тот картофель, что он положил в самом начале стал портится. Он покрылся скользким гадким налётом, некоторый пророс, некоторый зацвёл и стал издавать резкий неприятный запах.

Ученик пришёл к учителю и сказал:

— Это уже невозможно носить с собой. Во-первых пакет слишком тяжёлый, а во-вторых картофель испортился. Предложи что-нибудь другое.

Но учитель ответил:

-— То же самое, происходит и у тебя в душе. Когда ты, на кого-нибудь злишься, обижаешься, то у тебя в душе появляется тяжёлый камень. Просто ты это сразу не замечаешь. Потом камней становиться всё больше. Поступки превращаются в привычки, привычки – в характер, который рождает зловонные пороки.

И об этом грузе очень легко забыть, ведь он слишком тяжёлый, чтобы носить его постоянно с собой. Я дал тебе возможность понаблюдать весь этот процесс со стороны. Каждый раз, когда ты решишь обидеться или, наоборот, обидеть кого-то, подумай, нужен ли тебе этот камень.

Думки та роздуми - 5

Геннадій — Sun, 29 Mar 2015 15:48:34 GMT

Шановний друже!

Сьогодні знайшов у нетрях інтернету таку "записку". Справедливо подумати, що дурень такого не напише. Тож, прошу приєднатися до обговорення. Думок і життєвих прикладів може бути безліч. Мислимо разом!

Думки та роздуми - 4

Геннадій — Sun, 29 Mar 2015 15:40:43 GMT

Щасливого буття, мій друже-філософе!

Іноді не філософи, не "любителі мудрості", а прості, земні люди висловлюють думки, які гідні подиву та пошани. Пам`ятаємо про дитину, яка "устами младенца" може буквально перевернути світ уявлень дорослих про життєві цінності, про сенс буття. А якщо це люди з великим життєвим досвідом, то їх думки цінніші втричі. Мабуть ці люди безмірно понесли на своїх плечах тягар "заздрощів", тягар "ненависті", тягар "зла та несправедливостей".

Хочу сьогодні для роздумів представити думку П`єра Ришара.

Чекаю відгуків та розвитку думки. Філософствуємо разом!

Думки та роздуми - 3

Геннадій — Sun, 29 Mar 2015 15:19:09 GMT

Шановний колего-філософе!

Дуже часто, у ситуаціях тривоги чи тяжких розумів, у години, коли тебе перевіряє життя на міцність, коли треба прийняти рішення, на думку приходять слова великого китайського мудреця Лао-цзи: "Велич людини у спокої, а спокій - у терпеливості й повільності". Геніально, чи не правда?! А нещодавно натрапив на схожу думку.

Давайте обговоримо:

1. Чи завжди треба стримувати емоції?

2. Якою повинна бути людина, щоб стримати емоції?

Думки та роздуми - 2

Геннадій — Sun, 29 Mar 2015 15:00:27 GMT

Вітаю шановного читача!

Сподівають, що ця думка дасть можливість помислити та сказати свою думку про написане. Запрошую до обговорення.

Думки та роздуми

Геннадій — Sun, 29 Mar 2015 14:45:27 GMT

Вітаю на моєму сайті, мій читаче!

Хотів би сьогодні поділитися думкою одного з мислителів. Сподіваюсь, що вона тобі до вподоби.