Сайт професора кафедри, д.філос.н. Геннадія Москалика
Головна » 2015 » Березень » 30 » Думки та роздуми - 10
21:36
Думки та роздуми - 10

Філософе!

Часто думаю, аналізуючи вчинки багатьох людей, що ними керувало? Навіщо так чинити?

Причиною багатьох життєвих проблем виступає елементарна побутова ЗАЗДРІСТЬ.

Іноді розповідають анекдоти про нашу ментальну хворобу заздрості - "жабу". Чомусь та жаба давить... Але, мабуть Бог нам послав це випробування (бути цькованими заздрістю людською) для того, щоб ми мали якийсь "життєвий фільтр", "життєву мудрість", якої не навчить нас жоден педагог.

Цей урок вчить нас бачити друзів крізь призму випробувань заздрістю людською... 

Тож, думайте, міркуйте!

 

 

Переглядів: 517 | Додав: Геннадій | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 10
10  
ДРУЖИТИ - ЦЕ НЕ ШУКАТИ ВИГОДИ, А БЕЗКОРИСЛИВО ДОПОМАГАТИ!!!!

9  
Людська природа побудована таким чином, що, напевно, навіть маючи все, що потрібно для самодостатнього існування буде пробиратися крізь глибини нових самосвідомих порогів, які сама ж собі створює, аби досягти того, що має хтось інший. Та мало того, люди, інколи не усвідомлюючи цього заздрять своїм найближчим людям. Впевнено можу сказати, що заздрість, вона - всюдисуща. Не буду категоричною, що взагалі не існує людей, які не мають в своєму серці хоча б зернини зависті, але їх дійсно одиниці. Кожна людина має сумнів та й інколи навіть звичайний погляд на нові модні черевики викликають той стан сп'яніння. Заздрість є хворобою душі, вона є смертним гріхом. І перш, ніж розпочати боротьбу із нею, потрібно подолати власні страхи, комплекси і те, що ховається в нетрях нашого серця. Заздрість не викликана сучасним суспільством, вона існувала ще із перших моментів створення Богом світу, адже навіть Каїн убив Авеля через заздрість. І, як наслідок бачимо, що закінчив він своє життя у страждання і докорах сумління. Цей приклад є доказом того, що почуття заздрості не змінить нашого способу життя, а лише додаватиме отрути, яка нарешті приведе до саморуйнування. Я гадаю, що не є випробуванням "бути цькованим людською заздрістю", а є випробуванням, яке нам посилає Бог, зуміти боротися з ейфорійним станом, в яке ми потрапляємо, коли відчуваємо почуття заздрощів навіть до найменших дрібниць. Світ побудований на випробуваннях і ми живемо для того, аби боротися з ними, тому як говорить Біблія - "Радійте з тими, хто радіє, бо ваша нагорода велика на небесах"!

8  
Ми живемо в суспільстві, нас практично постійно оточують люди, і тому ми часто порівнюємо себе з іншими, так і з'являється заздрість. Буває біла та чорна заздрість. В моєму понятті біла заздрість- це така заздрість, яка аж ніяк не може заважати, а навпаки, допомагати діяти, давати поштовх до нових досягнень. Інша справа - заздрість чорна. Найчастіше її причиною є почуття страху зазнати поразки, бути гірше, ніж будь-хто. Але й страх не виникає на порожньому місці. Коли людина себе не любить, коли не приймає свою сутність з усіма перевагами та недоліками, тоді людина починає намагатися сховати від оточуючих те, що вважає в собі негідним, внаслідок чого розвиваются комплекси і тоді людина присвячує своє життя прагненню володіти кращими речами, бути краще, жити краще. Але все це вона будує на порівняннях з кимось, і тому не може відчути від своєї діяльності задоволення. Тому, я вважаю що життя завжди відповідає нам тим, що ми думаємо про інших. Заздрячи іншому, ми ображаємося на долю і накопичуємо поганий настрій. У результаті починаємо робити помилки і ще більше ускладнюємо своє життя. Щоб вирватися з цього кола, треба не спостерігати, як "везе деяким", а розвивати в собі почуття подяки за те, що у нас є: здоров'я, свобода, робота, близькі люди.

7  
Добрый день! Говоря о зависти, стоит понимать, что все люди порочны. В той или другой степени. Всевышний не мог «дать» зависть людям, потому что в одной из заповедей звучит «не пожелай», т.е. не завидуй. Бог не противоречит Сам Себе и не искушает никого. Но люди искушаются собственной похотью. Мудрый человек изучает свое сердце и находит в нем всякое «непотребство», развиваясь духовно, такой человек побеждает порочные желания, т.е. плоть и меняется в лучшую сторону. Если это касается зависти, то необходимо научится довольствоваться тем, что есть, быть благодарным и конечно же, стремится к лучшему. Потому что убогая нищенская жизнь не славит человека как творение мудрое и талантливое, а значит и Творец не дал ему. Например, говоря о матери Терезе, мы знаем, что ее потребности были минимальны, но бедной она не была. Другое дело, куда направлены были средства, посланные Всевышним? Правильно, на благотворительность. На яву духовный человек. Две жизни не прожить. Можно всю жизнь ныть, что тебе чего то там «не додали». А можно трудиться, искать, иметь, сеять и жать. И Господь такого человека не оставит без избытка. А вообще богатство и то, о чем обычно завидуют, такое дело относительное, потому что в жизни нужно иметь и желать то, что подходит именно тебе. Чужие сани не твои!

6  
На жаль, все наше життя побудоване на конкуренції і гаслі "Хто кращий". Так було завжди, і, мабуть, буде. В забігах за перемогою люди здатні на все: надурити, "засліпити", "поламати"і інші підлості. Боляче усвідомлювати те, що заради чогось, не такого вже і важливого в житті, можуть губитись друзі, близькі і навіть рідні. Не дарма говорять: "Не заздри чужому щастю, ти навіть уявити не можеш, що прийшлось подолати йому на шляху до того щастя". В нашому суспільстві занадто багато таких людей, які живуть з чорною заздрістю в душі, і приходять до тебе, з тією ж чорною заздрістю, і навіть виду цьому не подають. Ти віриш їм, розкриваєшся, сподіваєшся на відвертість...А вона жале тебе "зміїною"отрутою...Після цього починаєш перебирати людей "по кісточках", підозрюючи кожного. І все менше впускаєш туди, у глибину свого серця. Але ж по суті, ніхто не забороняє бути щасливим. Все життя в твоїх руках. Твори його сам, і не дивись ні на кого. Будуй міцні стіни свого життя, які не проламають ні злість, ні заздрість. І ніколи не думайте "...а у нього краще". В тебе може бути ще краще, варто тільки сильно захотіти...

5  
Наше життя - це шлях злетів та падінь, шлях, яким ми повинні пройти і залишити слід на землі для своїх дітей. Є люди які мріють і, своїми маленькими зусиллями постійно напружено працюють, щоб дійти до своєї мети. А ще є і друга категорія людей - які звикли, що все прийде до них саме (краще гуляння, друзі, інтернет, телевізор) ... але життя цікава річ: когось звеличує, а когось "ставить на коліна" - і "тут откуда не возьмись" - "вилазить жаба зелена" заздрісна така жабка - хтось працює, бігає, старається, дбає, от і виходить "чого в нього все є , а в мене нема нічого". Тому краще виховувати так, щоб було ясно зрозуміло - смак праці і смак розпусти, вміти мудро вбачати що потрібно - а що ні.
Бо іноді погана заздрість буває гірше доброї порчі.

4  
Я згодна з думкою, що заздрість іноді цілком захоплює людину і руйнує як і її життя, так і життя оточуючих людей. Але все ж таки поганих людей не буває, є такі, що не вміють контролювати свої емоції та почуття, направляють їх у невірному згубному напрямку, не розуміючи, як можна жити по-іншому, дарувати людям радість, позитивні емоції, переживати щастя разом з іншими. Адже, це і є шляхом до часткової гармонії з навколишнім світом та оточуючими людьми. І все ж таки, почуття заздрості допомагає нам зрозуміти якій людині можна довіряти, а якій ні, яка людина щира з тобою, а яка не щира, хто буде по-справжньому радіти за тебе, а хто заздрити і тим самим наштовхувати на тебе свої негативні емоції, імпульси. Благо заздрості в тому, що вона демаскує природу людських почуттів, тобто саму природу людини. Вона робить явним те, що здається таємним .
Заздрість вказує людині на її власний інтерес і невтілені бажання, на те до чого він прикладає недостатньо сил і старання або обрав невірний шлях для реалізації своєї потреби, мрії.

3  
Заздрість-це така річ,яка притаманна всьому людству,в когось вона в меншій мірі на щастя виражена,а у когось навпаки.
Заздрість-це те чого в людини не забереш.Коли виникає відчуття"Жаби",як вище сказав вже автор,людина спроможна чинити різні підлі та підступні вчинки.На мою думку це пов*язано із вихованням у сім*ї,не хочу сказати що ВСІ люди такі,далеко не кожний індивідум буде впадати у крайнощі,через те,що йому не подобається чийсь успіх...але такі особи є і нічого з цим не поробиш...

2  
Хто ж такий справжній друг?Це людина, яка знаходиться поруч-мовчить і все розуміє без слів. Це людина, яка завжди говорить тобі правду, навіть коли вона не дуже приємна. Це людина, яка не пліткує в тебе за спиною, завжди прагне допомогти. Така людина завжди піднімає настрій, даруючи свою щиру та теплу посмішку. Якщо ти маєш таку людину, то ти повинен цінувати її, відповідати взаємністю, даруючи свою любов.
Оскар Уайльд казав: «Дружба набагато трагічніша від кохання: вона помирає ду¬же довго». А й справді, як же буває боляче, коли тебе зраджує твій найкращий друг.
Дружба — це такий крихкий скарб, тому треба берегти його і пам’ятати, що людина, яка не має друзів, не може претендувати на звання щасливої людини.

1  
Дружба – это состояние души человека. Жить без неё люди не могут. Без дружбы они чувствуют себя одинокими и несчастными. Она способна творить чудеса.
Настоящий друг никогда не предаст и всегда поможет. Он никогда не завидует . Мы не должны требовать многого от друзей, потому что никто не совершенен.
Говорят, что друг познается в беде, но следует заметить также и то, что только настоящий верный друг сможет искренне порадоваться твоим успехам. Иногда
настоящие друзья радуются больше достижениям друг друга, чем своим собственным.
Настоящих друзей единицы , ими стоит дорожить . Ведь дружба – это дар, посланный нам с небес. Друг всегда ставит интересы другого выше своих собственных, ведь
дружба не терпит эгоизма. Друг – это человек, который будет рядом на протяжении всей жизни.
Береги друга, чтобы сберечь самого себя!

Ім`я *:
Email *:
Код *: